ÐÐ ÐФÐСÐРХаÑлан: HTML або гÑпеÑÑÑкÑÑÐ°Ð²Ñ Ðова ÑазмеÑкÑ, гÑÑа мова, на ÑкÑÑ Ð²Ñб-ÑÑаÑÐ¾Ð½ÐºÑ Ð½Ð°Ð¿ÑÑанÑÑ. ЦÑпеÑ, гÑÑа не мова пÑагÑамаваннÑ, ÑÐ°Ð¼Ñ ÑÑо гÑÑа не дазвалÑе нам вÑказаÑÑ ÐогÑка, Ñк ÑÑклÑ, Ñ Ñ Ñой ÑÐ°Ñ Ñк завеÑÑ, Ñ ÑÐ¼Ð¾Ð²Ñ Ñ ÑÐ°Ð¼Ñ Ð¿Ð°Ð´Ð¾Ð±Ð½Ð°Ðµ. Ð¥ÑÑÑÑй, гÑÑа ÑапÑаÑÐ´Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð° ÑазмеÑÐºÑ ÑÑо дазвалÑе нам паказаÑÑ, ÑÑо вÑб- ÑÑаÑонка павÑнна вÑглÑдаÑÑ, ÑÑÑÑкÑÑÑна Ñ ÑÑÑÑÑÑÑна. Ð Ñн ÑобÑÑÑ Ð³ÑÑа ÑлÑÑ
ам Ñое, ÑÑо назÑваÑÑÑ ÑÑгÑ. ÐавайÑе паглÑбÑмÑÑ Ñ Ñ Ð·ÑабÑÑÑ Ð½Ð°Ð¹Ð¿ÑоÑÑÑÑ
вÑб-ÑÑаÑонкÑ, ÑÐºÑ Ð¿ÑоÑÑа кажа, Ð´Ð»Ñ ÐÑобнÑк, пÑÑвÑÑанне ÑвеÑ.
ÐвÑÑнÑÑе ÑвагÑ, ÑÑÑ, Ñ Gedit, ÑÑо Ñ Ñжо заÑ
Ð°Ð²Ð°Ð»Ñ Ñайл Ñк hello.html. РзвÑÑнÑÑе ÑвагÑ, ÑÑÑ, Ñ ÑÑÑмÑнале вокнÑ, ÑÑо Ñ, здаеÑÑа, ÑнÑÑÑÑ ÐºÐ°Ñалог пад назвай гÑамадÑкаÑÑÑ, ÑÐºÐ°Ñ Ñама па Ñабе знаÑ
одзÑÑÑа ÑÑÑÑÑдзÑне дÑÑÑкÑоÑÑÑ Ð¿Ð°Ð´ назвай лакалÑÐ½Ñ Ñ
оÑÑ, ÑÐºÑ Ñам знаÑ
одзÑÑÑа ÑÑÑÑÑдзÑне каÑалог пад назвай вÑÑÑÑалÑнÑÑ
даменаÑ, ÑкÑÑ Ð¡Ð°Ð¼ знаÑ
одзÑÑÑа ÑÑÑÑÑдзÑне Ðжон ÐаÑваÑда Ñ
аÑÐ½Ñ ÐºÐ°Ñалог. ЦÑÐ¿ÐµÑ Ð°ÐºÐ°Ð·Ð²Ð°ÐµÑÑа, з-за Ñаго, Ñк Ð¼Ñ Ð½Ð°Ð»Ð°Ð´Ð·ÑÐ»Ñ Ð¿ÑÑбоÑ, ÑÐºÑ Ð·'ÑÑлÑеÑÑа, Ñк ÑÑалÑÐ½Ñ ÑÐ²ÐµÑ ÑпоÑаб, Ñк гÑÑа магÑÑма, нÑÑога ÑнÑÑÑÑ Ð³ÑÑага гÑамадÑкаÑÑÑ ÐºÐ°Ñалог павÑнен, па ÑÑÑнаÑÑÑ, бÑÑÑ Ð´Ð°ÑÑÑпнÑÐ¼Ñ Ð½Ð° ÑвеÑÑ Ð³ÑамадÑкаÑÑÑ Ð¿Ñаз вÑб-бÑаÑзÑÑ, Ñ
оÑÑ, пÑама заÑаз, Я адзÑÐ½Ñ ÐºÐ°ÑÑÑÑалÑнÑк, ÑÐºÑ Ð±Ñдзе ÐаÑ
одзÑÑÑ Ð½Ð° ââгÑÑÑ Ð²Ñб-ÑÑаÑонкÑ.
ÐеÑнемÑÑ Ð´Ð° hello.html Ñ Ð¿Ð°ÑаÑÑ Ð¿ÑÑаÑÑ Ð½ÐµÐºÐ°ÑоÑÑÑ Ð· гÑÑай мовÑ. Ðа-пеÑÑае, на вÑÑÑÑÐ½Ñ Ð³ÑÑага Ñайла, Ñ Ð·Ð±ÑÑаÑÑÑ Ð¿Ð°Ð·Ð½Ð°ÑÑÑÑ Ð°Ð´ÐºÑÑÑÑ ÐºÑанÑÑÑйнÑ, ÑÑклÑк кÑопка, DOCTYPE пÑаÑÑоÑÑ HTML. ÐÑÑÐ°Ñ Ð»ÑнÑÑ Ð½Ðµ з'ÑÑлÑеÑÑа ÑÑг, па ÑÑÑнаÑÑÑ, Ð½Ð°Ð²Ð°Ñ Ñ
оÑÑ Ð³ÑÑа паÑаÑÑ Ð· адкÑÑÑÑм кÑанÑÑÑйнÑ, але, замеÑÑ Ð³ÑÑага, гÑÑа ÑпеÑÑÑлÑÐ½Ñ Ð°Ð´Ð½Ð° лÑнÑÑ ÑÑагменÑ, ÑÐºÑ Ð¿Ð°ÐºÐ°Ð·Ð²Ð°Ðµ на неабÑ
однаÑÑÑ Ð±ÑаÑзÑÑÑ, воÑÑ Ñдзе павÑÑÑнне ÑÑаÑонка напÑÑана на HTML.
ÐавайÑе далей, на лÑнÑÑ ÑамаÑÑойна, пазнаÑÑÑÑ Ð°Ð´ÐºÑÑÑÑ ÐºÑанÑÑÑÐ¹Ð½Ñ HTML, паказваÑÑÑ Ñ Ð±ÑаÑзÑÑ, ÑÑо ÑÑÑ, ÑапÑаÑдÑ, Ñ ÑÑм, ÑÑо HTML. УнÑÑÑÑ Ð³ÑÑа, давайÑе водÑÑÑп ÑÑоÑ
Ñ, Ñ Ð·Ð°ÑÑм зÑабÑÑÑ Ð³Ð°Ð»Ð°Ð²Ñ, паказваÑÑÑ Ð±ÑаÑзÑÑÑ, воÑÑ Ñдзе кÑÑаÑнÑк ÑÑаÑонкÑ, ÑкÑÑ, на Ð´Ð°Ð´Ð·ÐµÐ½Ñ Ð¼Ð¾Ð¼Ð°Ð½Ñ, мÑÑкÑÑ, ÑÑÑоÑна Ñадок загалоÑка, па кÑайнÑй веÑÑ
нÑй ÑаÑÑÑÑ Ð°ÐºÐ½Ð° бÑаÑзÑÑа. ÐавайÑе наÑÑÑÐ¿Ð½Ñ Ð¿Ð°Ð·Ð½Ð°ÑÑÑÑ, ÑнÑÑÑÑ Ð³ÑÑага галаве ТÑг, ÑÑо Ð¼Ñ Ð±Ñдзем меÑÑ ÑÑÑÑл неÑÑа пÑоÑÑае, Ñк пÑÑвÑÑанне. Ðле ÑÑпеÑ, давайÑе Ñкажам бÑаÑзÑÑа Ð¼Ñ Ð·ÑабÑÐ»Ñ Ð·Ð°Ð±ÑÑпеÑваÑÑÑ ÑÑÑÑл. Ðаб зÑабÑÑÑ Ð³ÑÑа, Ñак жа, Ñк Ð¼Ñ Ð°Ð´ÐºÑÑÐ»Ñ Ð°Ð±Ð¾ паÑÐ°Ð»Ñ ÑÑг, назва, Ñ
вÑлÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´, давайÑе ÑÑÐ¿ÐµÑ Ð±Ð»Ñзка або ÐºÐ°Ð½ÐµÑ Ð³ÑÑÑ ÑÑг па паказаÑÑÑ, Ñ ÑÑÑнаÑÑÑ, ÑÑÑ Ð½Ð°Ð°Ð´Ð²Ð°ÑоÑ.
Ðаб вÑказаÑÑ, ÑÑо Ð¼Ñ ÑобÑм адкÑÑÑÑÑ Ð´ÑжкÑ, каÑÐ°Ñ ÑÑÑа, назва. СапÑаÑÐ´Ñ Ð³ÑÑак жа, ÑÑпеÑ, ÐºÐ°Ð»Ñ Ð¼Ñ ÑконÑÑм вÑзнаÑÑнне, на Ð´Ð°Ð´Ð·ÐµÐ½Ñ Ð¼Ð¾Ð¼Ð°Ð½Ñ, кÑÑаÑнÑк гÑÑага ÑÑаÑонкÑ, Ð¼Ñ Ð·ÑобÑм адкÑÑÑÑ ÐºÑанÑÑÑÐ¹Ð½Ñ ÐºÐ°Ñой галавÑ, кажа бÑаÑзÑÑÑ, ÑÑо, ÐºÐ°Ð»Ñ Ð¼Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ
одзÑмÑÑ ÑÑÐ¿ÐµÑ ÑобÑÑÑа забеÑпÑÑÑÐ½Ð½Ñ Ð³Ð°Ð»Ð°Ð²Ð¾Ð¹. ТолÑÐºÑ Ð°Ð´Ð½Ð° ÑаÑÑка заÑаз заÑÑаеÑÑа, Ñак Ð·Ð²Ð°Ð½Ñ Ñела вÑб-ÑÑаÑонкÑ, ÑкÑÑ ÑапÑаÑÐ´Ñ ÑÑÑлÑе Ñабой ÑÑÑнаÑÑÑ Ð»ÑÐ±Ñ Ð²Ñб-ÑÑаÑонÑÑ.
УдакладнÑм, ÑÑо, воÑÑ, гÑÑа паÑÑнаÑÑÑ, з адкÑÑÑай дÑжкÑ, Ñела, ÑÐºÐ°Ñ Ð·Ð°ÑÑнÑе дÑжка. РдавайÑе ÑÑÐ¿ÐµÑ Ð½Ð°Ð¿ÑÑаÑÑ Ð½ÐµÑÑа Ñк пÑÑвÑÑанне коÑка ÑвеÑ. Ðа адÑÑваннÑÑ
гÑÑа доÑÑÑÑ Ð´Ð¾Ð±ÑÑ Ð²Ñб- ÑÑаÑонкÑ, Ñак ÑÑо давайÑе заÑаз пÑÑойдзем да новай ÑадкÑ. ÐакажÑÑе адкÑÑÑÑ ÐºÑанÑÑÑйнÑ, каÑÑÑ ÑÑÑÑ, Ñела, паведамлÑÑÑÑ Ð±ÑаÑзÑÑÑ, ÑÑо, ÐºÐ°Ð»Ñ Ð¼Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ
одзÑмÑÑ Ð·Ñоблена забеÑпÑÑÑÐ½Ð½Ñ Ð°ÑганÑзма. Ð ÑапÑаÑÐ´Ñ Ð³ÑÑак жа, давайÑе ÑÑÐ¿ÐµÑ Ð¿Ð°Ð²ÐµÐ´Ð°Ð¼ÑÑÑ Ð±ÑаÑзÑÑ, ÑÐºÑ Ñ Ð·ÑабÑÑ Ð¿ÑадаÑÑаÑленне вÑб-ÑÑаÑонкÑ. Ðа лÑнÑÑ ÑамаÑÑойна, Ð¼Ñ Ð·ÑобÑм адкÑÑÑÑм кÑанÑÑÑйнÑ, каÑÐ°Ñ ÑÑÑа, HTML.
ЦÑпеÑ, звÑÑнÑÑе ÑÐ²Ð°Ð³Ñ Ð½Ð° ÑÑÑÑÑÑÐºÑ Ð³ÑÑай вÑб-ÑÑаÑонÑÑ. ÐÑгледзÑÑÑ Ð½Ð° ââÑое, ÑÑÑ
нÑÑна, гÑÑа не абавÑÐ·Ð°Ð½Ñ Ð¿ÑадаÑÑаÑлÑÑÑ Ñк мага болÑÑ Ð±ÐµÐ»Ð°Ð³Ð° пÑаÑÑоÑÑ, Ñк Ñ Ð·ÑабÑÑ, гÑÑа добÑÑ ÑÑÑлÑ, Ñак Ñк код з'ÑÑлÑеÑÑа, мабÑÑÑ, знаÑна болÑÑ Ð·ÑÑÑнÑм Ð´Ð»Ñ ÑÑÑаннÑ. ÐвÑÑнÑÑе ÑвагÑ, Ñ Ð¿ÑÑваÑнаÑÑÑ, ÑÑо, ÐºÐ°Ð»Ñ Ñ Ð°Ð´ÐºÑÑÐ²Ð°Ñ Ð°Ð±Ð¾ паÑаÑÑ ÑÑгаÑ, Ñ ÑÐ°Ð´Ñ Ð²Ð¾Ð´ÑÑÑп Ñ Ð»ÑнÑÑ, ÑкÑÑ Ð²ÑнÑкаÑÑÑ. Ð ÐºÐ°Ð»Ñ Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð»ÑÑÑÐ²Ð°Ñ Ð°Ð±Ð¾ Ñ ÑÑг, Ñ Ð·Ð°ÑÑнÑÑÑ Ð³ÑÑÑ ÑÑг Ñк на аднÑм вÑнÑк, ÐºÐ°Ð»Ñ Ð³ÑÑа Ð´Ð°Ð²Ð¾Ð»Ñ ÐºÐ°ÑоÑÐºÐ°Ñ Ð»ÑнÑÑ, або на новай лÑнÑÑ ÑакÑм ÑÑнам, ÑÑо блÑзкÑÑ Ð»ÑнÑÑ ÑÑÐ³Ð°Ñ ÑвеÑÑ
з адкÑÑÑай ÑÑга, гÑÑак жа, Ñк Ð¼Ñ Ð³ÑÑа ÑабÑÐ»Ñ Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ðµ, Ñк C з адкÑÑÑÑÑ
Ñ Ð·Ð°ÐºÑÑÑÑÑ
ÑÑгÑÑнÑÑ Ð´ÑжкÑ.
ÐавайÑе заÑаз заÑ
аваÑÑ Ð³ÑÑÑ Ñайл Ñ Ð¿Ð°ÑпÑабÑйÑе , Ðаб адкÑÑÑÑ Ñго Ñ Ð²Ñб-бÑаÑзÑÑÑ Ð£ÑÑÑÑдзÑне пÑÑбоÑа. ÐавайÑе адкÑÑÑÑ Chrome, Ñ Ð´Ð°Ð²Ð°Ð¹Ñе заÑаз наведаÑÑ http://localhost, ÑÐºÑ Ð·'ÑÑлÑеÑÑа ÐÑеÑданÑм Ð´Ð»Ñ Ð¿ÑÑбоÑа Сам, / hello.html. РзаÑважÑе, ÑÑо Ñ Ð½Ð° Ñамой ÑпÑаве не набÑÐ°Ð»Ñ Ð³ÑамадÑкаÑÑÑ, ÑÐ°Ð¼Ñ ÑÑо гÑÑа мае на Ñвазе ÑÑо пÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐµÐ´Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑай ÑÑаÑÐ¾Ð½ÐºÑ Ð¿Ñаз вÑб бÑаÑзÑÑ, Ð²Ñ ÑапÑаÑÐ´Ñ Ð¶Ð°Ð´Ð°ÐµÑе аÑÑÑмаÑÑ Ð´Ð¾ÑÑÑп да ÐмеÑÑÑва гÑÑага агÑлÑÐ½Ñ ÐºÐ°Ñалог. Ðле Ñ Ñ
аÑÑ, каб аÑÑÑмаÑÑ Ð´Ð¾ÑÑÑп, Ñ Ð¿ÑÑваÑнаÑÑÑ, hello.html. Так ÑÑо давайÑе ÑÑÐ¿ÐµÑ Ð½Ð°ÑÑÑнÑÑе Увод Ñ Ð¿Ð°Ð³Ð»ÑдзеÑÑ, ÑÑо адбÑваеÑÑа.
ÐекÑомеÑÑ Ð£ мÑне нÑма Ð´Ð°Ð·Ð²Ð¾Ð»Ñ Ð½Ð° доÑÑÑп / Hello.html на гÑÑÑм ÑеÑвеÑÑ. ЦÑпеÑ, ÑÐ°Ð¼Ñ Ð³ÑÑа можа бÑÑÑ? ÐÑ, аказваеÑÑа, ÑÑо гÑÑа не даÑÑаÑкова пÑоÑÑа паклаÑÑÑ Ð³ÑÑÑ Ñайл, hello.html, Ñ Ð³ÑÑÑм агÑлÑнÑм каÑалогÑ. ÐÑ ÑакÑама павÑÐ½Ð½Ñ Ð°ÐºÑÑÑна ÑказаÑÑ Ð¿ÑÑбоÑ, ÑÐºÑ Ð¼Ñ, на Ñамай ÑпÑаве, Ñ
оÑаÑе дазвалÑÑÑÑ ÑвеÑÑ ÑвеÑ, паÑÑнÑÑйна, адкÑÑÑÑ Ñайл. Ðаб зÑабÑÑÑ Ð³ÑÑа, нам ÑÑÑба змÑнÑÑÑ Ñго дазволаÑ, Ñак Ð±Ñ Ð¼Ð¾Ð²ÑÑÑ, Ñ Ð¼Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð°Ð¼ зÑабÑÑÑ Ð³ÑÑа Ñ ÐºÐ°Ð¼Ð°Ð½Ð´Ð½Ñм ÑадкÑ.
ÐавайÑе ÑвÑдзÑÑе LS-л, каб аÑÑÑмаÑÑ Ð´Ð¾ÑÐ³Ñ ÑпÑÑ ÑÐ°Ð¹Ð»Ñ Ñ Ð³ÑÑÑм каÑалогÑ, Enter. Ð Ð¼Ñ Ð±Ð°ÑÑм, ÑапÑаÑдÑ, hello.html. Ðле ÑÑÑ Ð½Ð° левÑм бакÑ, ÐдзнаÑÑм, з'ÑÑлÑеÑÑа г Ñ Ð¶. Ð, Ñк Ð²Ñ Ñжо здагадалÑÑÑ, азнаÑае ÑÑÑаÑÑ, Ñ Ð¶ ÑÑодкам пÑÑаÑÑ, але Ñой ÑакÑ, ÑÑо ÑÑÑÑ ÑолÑÐºÑ Ð°Ð´Ð·Ñн ÑÐ°ÐºÑ Ð³ Ñ Ð°Ð´Ð½Ñм з ÑакÑÑ
ж, ÑÑе ÑлÑÑ
Ñ, каб Ð»ÐµÐ²Ñ Ð· гÑÑÑÑ
ÑÑÑак, азнаÑае, ÑÑо ÑолÑÐºÑ ÑладалÑнÑк ÑайлÑ, Ñ, можа на Ñамай ÑпÑаве ÑÑÑаÑÑ Ñ Ð¿ÑÑаÑÑ Ð³ÑÑÑ Ñайл.
Ðам неабÑ
одна пеÑамÑкаÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñай меÑÑ Ð°Ð´Ð·Ñн ÑнÑÑ Ð³, каб ÑвеÑÑ ÑÐ²ÐµÑ ÑÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð³ÑÑÑ Ñайл, а ÑакÑама. Ð Ð´Ð»Ñ Ð³ÑÑага, Ð¼Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð°Ð¼ зÑабÑÑÑ Ð³ÑÑа з Ðаманда, CHMOD, або змена ÑÑжÑмÑ. CHMOD, Ð´Ð»Ñ ÑÑÑÑ
, а ÑакÑама г, пÑаÑÑоÑÑ, hello.html Enter. ÐÑÑÑо, здаеÑÑа, не адбÑлоÑÑ, але ÑÑо гÑÑа наогÑл добÑÐ°Ñ ÑÑÑ. Так LS-л Ð·Ð½Ð¾Ñ Ð¿Ð°Ð²Ñнен, Ð¼Ñ ÑпадзÑемÑÑ, даÑÑÑ Ð½ÐµÐºÐ°ÑоÑÑÑ Ð´Ð°Ð´Ð°ÑковÑÑ Ñ Ð³Ð°Ð´Ð¾Ñ.
Ð ÑапÑаÑдÑ, Ð¼Ñ Ð±Ð°ÑÑм ÑакÑÑ. Ðа левай Ð±Ð°ÐºÑ ÑÑÑ ÑÑпеÑ, Ð¿Ð°Ð²ÐµÐ´Ð°Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÑо Ñ Ð¿ÑÑвÑÐ»ÐµÑ ÑÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð·Ð°Ð¿ÑÑÑ. Там ÑнÑÐ°Ñ Ð³, а поÑÑм ÑÑÑÑ Ñ. ÐÑ, аказваеÑÑа, на Ñ Ñ ÑÑÑÑдзÑне азнаÑае Ð¼Ð°Ñ Ð³ÑÑпÑ, ÑкаÑ, здаÑаеÑÑа, ÑÑÑдÑнÑÑ Ñ Ð¿ÑÑбоÑÑ, ТакÑама можна пÑаÑÑÑаÑÑ Ð³ÑÑÑ Ñайл. Ðле гÑÑа Ñ Ð·Ð½Ð°Ñнай ÑÑÑÐ¿ÐµÐ½Ñ Ð½ÐµÐ°Ð´Ð¿Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ñм ÑÑÑ, Ñак Ñк Ð¼Ñ ÐºÐ°Ð¶Ð°Ð¼ пÑа ÑеÑÐºÑ Ñ Ð½Ðµ Ñам пÑÑбоÑ. Ðле, ÑÑо ÑÑÑÑÑÑ Ð³ ÑÑÑ Ð´Ð°ÑÐ¾Ð³Ñ Ð½Ð° ÐÑава паказвае, ÑÑо ÑвеÑÑ ÑвеÑ, ÑÑ ÑÑÑ, можаÑе пÑаÑÑÑаÑÑ Ð³ÑÑÑ Ñайл.
ÐавайÑе заÑаз веÑнемÑÑ Ð´Ð° маÑÑ
бÑаÑзÑÑам, пеÑазагÑÑзÑÑе ÑÑаÑонка, Ñ Ð½Ðµ баÑÑ, ÐºÐ°Ð»Ñ Ñ Ð½Ðµ болÑÑ Ð·Ð°Ð±Ð°ÑоненÑÑ. ÐавайÑе наÑÑÑнем пеÑазагÑÑÐ·ÐºÑ Ð·Ð½Ð°Ñок Ñ Chrome да ÑÑÑ, або наÑÑÑнÑÑе Control-R, Ñ Ñам Ð¼Ñ ÑÑÑÑ, пÑÑвÑÑанне ÑвеÑ.